Іванна Сабадош – Котик і зайчик

Котик і зайчик

Жили собі серед казкового лісу котик Нік і зайчик Толя. Хоч їхні хатинки були майже поруч, але сусіди зовсім не товаришували. Одного разу вони посварилися через те, що хотіли зірвати одну й ту ж саму суницю і сперечались до тих пір, поки не прийшла гусеничка й не з’їла ягідку. З того часу вони навіть не розмовляли один з одним.

Якось до лісу навідались мисливці. Вони дуже хотіли вполювати якусь невеличку тваринку. Зайчик саме бавився з камінчиками біля струмочка. На його слід вийшли собаки й погнали бідного сіренького через усю гущавину. Котик саме пив чай з рисями і почув собачий гавкіт. Нік зрозумів, що мисливські такси женуться за його сусідом. Котик пошкодував Толю і вирішив відволікти собак. В ту мить два руді пси уже притисли зайця до скелі, як із-за кущів вискочив кіт і голосно занявчав. Такси погналися за ним, залишивши Толю в спокої. Та кіт вистрибнув на дерево і розгублені собаки повернулися до мисливця.

Через деякий час котик знайшов зайчика і поцікавився, як він. Виявилося, що в сіренького зламана лапка. Нік покликав на поміч мудру лікарку сову Міфу. Птаха наклала гіпсову пов’язку і наказала три тижні не бігати.

Сумно було Толі, адже так хотілось пострибати… але новий товариш запропонував разом малювати і ліпити з глини грибочки, щоб згаяти час.

Незабаром, коли лапка зайця загоїлась, друзі спільно влаштували свято спорту, на яке запросили і білок, і їжачка, і ведмедика. З того часу зайчик із котиком ніколи не сварились і всі звірі дивувались їхній міцній дружбі.

14 липня 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2014

Іванна Сабадош – Козлик

Козлик

Для тьоті Марусі

 

Любить козлик дуже літо,

Все ж довкола розмаїто:

Різнобарвні в полі квіти,

На веселці – самоцвіти!

 

Ріг у козлика немає,

Та він вітер зупиняє,

Щось розказує криниці

І пухнастій білій киці.

 

Козлик слухає хазяйку,

П’є росу духмяну зранку,

Є у нього свій майданчик,

Де ганяє вправно м’ячик.

 

8 червня 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2014