Іванка Сабадош – Маргаритка

Маргаритка

Маленька квітка в мене у долоньці,
Не зірвана, не зрізана, не вбита,
Жива, тендітна, ніжна, гарна конче –
Яскрава пурпурова маргаритка.
Я гладжу на бутоні краплю сонця,
З рослиною хочу поговорити.

Вчу мову загадкової природи,
Якою гомонять вітри і зливи,
І річки швидкоплинні чисті води,
Й смарагдові ліси, й безмежні ниви,
Й метелики, що крутять хороводи,
Й старі горіхи, яблуні та сливи.

Маленька квітка дивиться на мене,
Тріпочуть, як крильця́та, всі листочки
Й тоненьке стебельце її зелене,
Й пелюсточок дрібнесенькі рядочки.
Роздумує вона про сокровенне,
Душею розумію її, мовчки.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Залишити коментар