Іванка Сабадош – Рідні гори мої, Карпати!


Рідні гори мої, Карпати!

Рідні гори мої, Карпати!
Я хочу міцно вас обняти,
В джерелі відшукати зірку,
Зрозуміти лісів говірку.

Рідні гори мої високі!
У дібровах знаходжу спокій,
У печерах – вітрів кларнети,
А на скелях – пісень сюжети.

Рідні гори мої казкові
У зеленім густім вінкові!
Мов на стрічці тонкій мережка,
Між деревами в’ється стежка.

Рідні гори мої, Карпати!
Вас любити навчила мати.
Бо гаї, полонини, схили –
Край із малечку серцю милий.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – У весни

У весни

У весни загадкові очі,
У волоссі – зелена стрічка,
Їй про небо шепоче річка,
А за нею – птахи співочі.

У весни працьовиті руки,
Прикрашає квітками гори,
Вишиває на них узори,
Обробляє поля і луки.

У весни перемінна вдача:
То сміється промінням сонця,
То із хмарки, як із віконця,
Проливними дощами плаче.

У весни дивовижна врода,
Переповнює світ коханням,
Зігріває сади диханням
І радіє уся природа.

 

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Вода

Вода

акровірш

В_олога хмарі у торбинці,
О_днак із неї витікає,
Д_звенить дощинка на травинці,
А_ річка весело співає.

 

27 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Весна

Весна

акровірш

В_олошки квітнуть серед гаю,
Е_легію вітри складають,
С_иніють потічки тремтливі,
Н_а травах роси полохливі,
А_ в небо солов’ї пірнають.

 

18 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванна Сабадош – Вітер, вітер, вітерець

Вітер, вітер, вітерець

 

Вітер, вітер, вітерець

І пустун, і молодець!

То кричить, то тихо дише,

Вишні гілочку колише,

Білу пташку паперову

У руці несе в діброву.

 

Вітер, вітер, вітерець

І безумець, і мудрець!

То веселий, то сердитий,

Він – дивак талановитий.

Знає всі принади волі,

Бо живе на видноколі.

 

Вітер, вітер, вітерець,

Як пастух для хмар-овець!

Квіти гладить бородою,

Умивається росою.

А до мене крізь віконце

Ходить в гості, як і сонце.

 

4 травня 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2014

 

 

Іванка Сабадош – Зимова пригода

Зимова пригода

 

Диво-дивне у природі –

Ріки замерзають,

А сніжники в хороводі

Радісно кружляють.

 

Одягаю рукавички –

І мерщій із хати.

Поспішаю до синички,

Щоб нагодувати.

 

Гучно віхола співає,

Але сплять Карпати.

Скільки хмар пливе над гаєм,

Білих і кошлатих.

 

1 січня 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2013

Фото:

Александр Гаусс, «С НОВЫМ 2014 ГОДОМ!!!»,

http://www.lensart.ru/picture-pid-61e99.htm?ps=5

Іванка Сабадош – Криниця

Криниця

Є криниця дивна в лісі,
Кришталева в ній вода,
Миє вранці віти вільсі
Й сонцю промені вона.
П’ють із неї трави, квіти,
Бо примножує красу.
Їй співає пісню вітер,
Відганяючи грозу.
Сплять на дні перлини-зорі,
Наче в люстрі, місяць в ній
Роздивляється узори
На руці стальній своїй.
Прилітають до криниці
І зозулі, і сичі,
Під каміння таємниці
Рак ховає уночі.

 

 

24 червня 2013

© Copyright Ivanna Sabadoch 2013

Іванка Сабадош – Я люблю високі гори

Я люблю високі гори

Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.

Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.

Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!

 

22 квітня 2013

© Copyright Ivanna Sabadoch 2013

*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель

 

Іванка Сабадош – Ялинка

Ялинка

У ялинки пишні віти,
Сонцем ніжно обігріті,
Цілий рік вони зелені,
Їх не стиснути у жмені.

У ялинки сотні голок,
Протикають вранці морок,
Зупинять вітровії
Та рахують сни і мрії.

 

© Copyright Ivanna Sabadoch 2013

 

 

Іванка Сабадош – Справ багато у зими

Справ багато у зими

 

Справ багато у зими:
Треба сани готувати,
Розстеляти килими
Із білесенької вати.
Справ багато у зими:
Віднайти гірськії лижі,
Розкидати в лісі сни,
Де блукають звірі хижі.
Справ багато у зими:
Мусить Новий рік зустріти.
І укупі із людьми
Нарядить ялинки віти.