Золотом виблискують пір’їни,
У очах ясна небес блакить,
Прямо з серця голос України
Лагідною піснею звучить.
Пахне медом рідний край чудовий,
Поруч річка, чиста як алмаз,
Хмари, ніби острів загадковий.
Гладить вітер крила раз-у-раз.
Ніжні і м’які тополі шати,
Але ваблять ниви та лани,
Пишні малахітові Карпати,
Павутиння, квіти, бур’яни.
А гніздо нагадує церквину
Для розмови вранці із Творцем.
З нього добре видно Україну.
Тож спасибі Господу за це!
24 травня 2015
Лелека – благородний птах.
Кружляє гордо в небесах,
Весну приносить на крилі
Завжди до рідної землі.
В’є гнізда високо свої,
Щоб добре бачити гаї
І не боїться від грози,
Всі знає вітру голоси.
Дбайливо пестить малюків,
І вчить пташиних ніжних слів,
Передає знання в серця
Пернатим діткам без кінця.
Лелека – благородний птах.
Кружляє гордо в небесах,
Пухнасті хмари він пасе,
Вітчизну ж любить над усе.
16 квітня 2015
Кошенятко біле і пухнасте,
Мов клубок із нитками м’якими.
Зі стільця боїться трохи впасти,
Дивиться очима крижаними.
Плаче тихо з братиком маленьким,
Кличе крізь відчинене віконце
Вітерець із крилами гладкими,
Й навіть із небес безмовне сонце.
Та приходить раптом господиня,
Має серце щире, небайдуже.
Ось її корзина темно-синя.
В ній малечі буде добре дуже.
28 березня 2015
Танцювала коза
Серед поля,
Загравала із нею
Тополя,
Шепотів їй про гори
Вітрисько,
Дивувався лиш тільки
Зайчисько.
Танцювала коза,
Тупцювала,
Квітів плечі тендітні
Топтала,
І стогнала зелена
Травичка,
І здригалась нервово
Криничка.
Танцювала коза,
Ніби панна,
Їй здавалося, що
Бездоганно,
Та насправді незграбно,
Невміло.
Зайчик правду сказав
Козі сміло.
28 березня 2015
Синій кінь у синім полі.
Хто не любить жить на волі?
Сині трави, сині квіти
Тріпотять у синім світі.
Синє сонце в небі синім,
Кучеряві хмари – сині,
І дрібненький дощ синіє,
Омиває сині мрії.
Синій кінь у синім морі,
Сині хвилі тчуть узори.
Синіх барв я не шкодую,
Синім землю всю фарбую.
28 березня 2015
акровірш
П_ернатий у небо пірнає,
Т_анцює в повітрі з вітрами,
А_ серцем говорить із гаєм,
Х_марки́ розганяє думками.
27 березня 2015
акровірш
К_расиві граційні та дужі,
О_здоблені квітами гриви,
Н_а спинах несуть тихі зливи
І_ радують дуже нам душі.
27 березня 2015
Котик дивиться в вікно.
В жовтня є веретено,
Павутинку ним пряде
З павучками де-не-де,
Розфарбовує дубки
Жовтим пензлем залюбки
І із диким вітерцем
Мчить у гори манівцем.
Котик дивиться в вікно,
Ніби бачить там кіно.
Як і осінь, він рудий,
То веселий, то сумний.
1 листопада 2014
Для тьоті Марусі
Любить козлик дуже літо,
Все ж довкола розмаїто:
Різнобарвні в полі квіти,
На веселці – самоцвіти!
Ріг у козлика немає,
Та він вітер зупиняє,
Щось розказує криниці
І пухнастій білій киці.
Козлик слухає хазяйку,
П’є росу духмяну зранку,
Є у нього свій майданчик,
Де ганяє вправно м’ячик.
8 червня 2014
Для Миколи Ведмедері
Танцює на маках,
Співає в польоті.
Маленька комаха
Щодня у роботі –
Панна Бджілка!
Голівка пухнаста,
Багата уява,
Одежа смугаста
У неї, яскрава,
Наче зірка!
Радіє струмочку
І зелені м’ятній,
Живе у садочку,
У хаті ошатній –
Панна Бджілка.
В корзину складає
Нектар ароматний,
До неї гукає
Вітрисько огрядний –
Дуже дзвінко!
Жуки – її друзі,
Метелики літні.
Найкраща у лузі,
Найліпша у світі
Панна Бджілка!
На кухні казковій
У неї в пакунках
Напої медові.
Вона же чаклунка,
Чародійка!
10 травня 2014
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ