Іванка Сабадош – Ніченька

Ніченька

Небо темніє плямою,
Тихо молюся з мамою.
Сонце згортає промені,
Очі ховає втомлені.

Зорі здаються квітами,
Гладить їх вишня вітами,
Мла світ лякає маскою,
Мрія літає з казкою.

Блимає місяць фарою,
Бавиться, певно, хмарою,
Гасне поволі свічечка
І позіхає річечка.

Спить серед лісу білочка,
Вітру змовка сопілочка,
Майже дрімає вежечка,
Навіть до хати стежечка.

Неньки лунає пісенька,
Плавно вальсує ніченька…
Ніжно муркоче кішечка…
Я вже іду до ліжечка.