Крила
Я пошила собі крила
Із пелюсточок ромашки,
Білі-білі, як вітрила
І пухнасті, як у пташки.
Як здійнятися до неба?
Як навчитися літати?
Може, хвостика ще треба,
Або просто щебетати?
Я пошила собі крила
Із любистку та із м’яти,
Бо до місяця-світила
Дуже хочеться помчати.
Розболілися вже п’яти
І матуся вже гукає.
Може, варто пострибати,
Бо земля не відпускає.
Я пошила собі крила
З парашутиків кульбаби…
І на спи́ні їх носила,
Та не слухають, нахаби…
Я старалася так ревно
Готувала собі шати…
Літаком лише, напевно,
Доведеться мандрувати.
*Малюнок Іванки Сабадош, пластилінова аплікація