Іванка Сабадош – Молитва

Молитва

 

Господи, завзято
Я молюсь Тобі,
Щастя дай багато
Людям на землі.
Квітів розмаїття
Пестить хай серця
Відверни жахіття,
Будь нам за Отця.

Іванка Сабадош – Митець

Митець

 

Л.І.Гайду

Ви вчите дива творити,
Розмовляти із зорею.
Всі бажання відтворити
Пензлем, фарбами, душею.
Ви вчите ловити вітер,
Колір, простір відчувати,
З вами можна із без літер
Власну казку написати.

 

 

Іванка Сабадош – Хуст

Хуст

 

Як нарцисове намисто,
Квітне наше рідне місто.
Обіймають його гори,
Прикрашають трав узори.
Рідний край здається раєм,
Навіть Тиса тут співає.

Іванка Сабадош – Першій вчительці

Першій вчительці

 

Д.Б.Нодянош

Для учнів ви, наче мати,
Волосся – немов пшениця,
А очі, як неба шати,
Ваш голос – гірська криниця.
Вчите нас, як треба жити,
У храм ведете науки.
Неначе весняні квіти,
Завжди ваші теплі руки.

Іванка Сабадош – У лісі

У лісі

 

У лісі живуть казки,
у лісі легенд багато.
І вітер мої мазки
впліта в свій вінок завзято.
У лісі собор краси,
у лісі багато звірів
І чути пташок голоси,
там хмари ночують сірі.

 

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Іванка Сабадош – Слонику, прийди до мене в гості

Слонику, прийди до мене в гості

 

Добрий слонику, прийди до мене гості.
Чим тебе сьогодні пригостити?
Не тривож надворі жовту осінь,
Будеш у моїй кімнаті жити.

 

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

 

Іванка Сабадош – Буду ветеринаром

Буду ветеринаром

 

Серед гір, як в казці почуваюся.
Там не так, як в місті метушливо.
Всім деревам щиро посміхаюся,
Бо природа дивна та красива.

А дзвіночки, наче сині келихи
І весь ліс здається тротуаром.
Так люблю пернатих і метеликів!
Буду, певно, я ветеринаром.

 

*Малюнок Іванки Сабадош, акварель

 

Іванка Сабадош – Маша і зайчик

Маша і зайчик

 

Взяв морквинку в Маші зайчик,
Вибіг миттю на майданчик,
Овоч смачно пожував,
Маші «дякую» сказав.

 

Малюнок Іванки Сабадош, акварель

Іванка Сабадош – Мої рибки

Мої рибки

 

Рибок дуже я люблю,
Їх малюю і кормлю.
Вабить так підводний світ,
У рослин там інший квіт.

 

Малюнок Іванки Сабадош, енкаустика

Іванка Сабадош – У космосі

У космосі

 

Планети мчать кудись завзято.
Ми ж стежками йдемо людськими.
У космосі зірок багато,
Я щиро милуюся ними.

 

*Малюнок Іванки Сабадош, енкаустика