Пострибай зі мною на скакалці, дощику,
Не ховайся в айстрі, на вербі, у кошику…
Хочеш наздогнати? Поганяти м’ячика?
Дати тобі ляльку? Котика? Калачика?…
У горошок небо…
Мама кличе:
– Донечко!
Простяга зненацька з хмарки руки сонечко…
Де ти знову, дощику? Важко здогадатися…
Доведеться з райдуги знов одній спускатися.
Небо темніє плямою,
Тихо молюся з мамою.
Сонце згортає промені,
Очі ховає втомлені.
Зорі здаються квітами,
Гладить їх вишня вітами,
Мла світ лякає маскою,
Мрія літає з казкою.
Блимає місяць фарою,
Бавиться, певно, хмарою,
Гасне поволі свічечка
І позіхає річечка.
Спить серед лісу білочка,
Вітру змовка сопілочка,
Майже дрімає вежечка,
Навіть до хати стежечка.
Неньки лунає пісенька,
Плавно вальсує ніченька…
Ніжно муркоче кішечка…
Я вже іду до ліжечка.
Я зловила маленьку сніжинку,
Причепила її на ялинку…
Говорила із нею тихенько,
Обіцяла віднести до неньки.
Тільки хто її мама – не знаю,
Бо упала вона з небокраю…
Я зловила маленьку сніжинку…
От пошити би їй одежинку…
Чи із шовку, чи з білої вати?
Невідомо… Від кого спитати?
Заберу її краще до хати,
Відігрію, вкладу́ ніжно спати…
Я зловила маленьку сніжинку…
Заховала у синю торбинку,
Щоб не бив її вітер нагаєм…
Пригостити збиралася чаєм…
Але, лихо, вона загубилась…
Тільки крапля води залишилась…
Весна
.
Пролетел уже февраль,
Леса луч коснулся,
Зайчик шубку поменял
И медведь проснулся.
Рассмеялся ручеёк,
Обогнув орешник.
Где же первый мотылёк?
Ждёт его подснежник.
.
29.02.2012
.
© Copyright Иванна Сабадош 2012
.
At Planet Friends come not only to adults and mature.
Not long ago, was with his talented pupil transfers from Samara Daniel Mikhailov, and here are poems for a baby girl Ivanna Sabadosh years.
I glanced they are. And you?
.
Spring
.
Flying is already in February,
Forests of the beam touch,
Rabbit fur coat has changed
And the bear woke up.
Laughing stream,
Skirting the hazel.
Where is the first butterfly?
Waiting for him a snowdrop.
.
29/02/2012
.
Yuri Kutenin
.
Кто б мне дал собаку даром?
Быть хочу ветеринаром.
Все породы я б собрала,
Только в доме места мало…
Вдруг с кусочка пластилина
У меня выходит псина…
Будет верным другом такса!
Назову, наверно, Максом.
Уложу в постельку с песней…
Исцелю от всех болезней.
Отправляюсь в лес с палаткой,
Прямо в сердце гор.
Будет мне трава кроваткой,
Лампою костёр,
Посмотрю на птиц украдкой,
Что поют, как хор.
Наступлю случайно пяткой
Я на мухомор.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ