Казка про собачку і котика
Жив був собі собака Бім. Одного разу його прогнав з дому господар, бо чотирилапий захисник двору був уже дуже старим.
Пішов песик блукати містом і побачив котика.
– Як тебе звати? – спитав він.
– Мурчик, – відповіло кошеня.
– А де ти живеш?
– Ось у цьому будинку, – замурликав Мурчик. У мене дуже добра господиня. Хочеш, я тобі її покажу?
– Так, – зрадів Бім.
Друзі зайшли до хати. Їх зустріла привітна дівчинка Таня.
– О, який красивий чорний песик. Візьму його собі. Гадаю, Мурчику веселіше буде. Разом їстимуть, гулятимуть, бавитимуться.
– Бачиш, яка чудова у мене хазяйка. Ти ж не проти того, щоб жити у нас, правда?
– Звичайно, – вдоволено махав хвостиком Бім і торкався язичком руки Тані.
В цю мить прийшли батьки дівчинки.
– Мамо, тату, у нас новий член сім’ї з’явився. Дивіться, який красень! – щасливо кинулася до дверей Тетянка.
Батьки тільки усміхнулись. Вони давно обіцяли донечці собаку, але ніяк не наважувалися купити.
– Його Мурчик привів, – радісно сповістила Таня.
Залишити коментар