Сонце дивиться з-за хмар,
Любить квіти і нектар,
В небі бавиться із вітром,
Виграє яскравим світлом.
Хата в нього, ніби з вати,
Йде вночі у неї спати.
19 листопада 2012
*Малюнок Іванки Сабадош “Сонечко”, акварель
У мене День народження! Радію!
Приходьте всі! Запрошую до хати!
Чекала цілий рік на цю подію!
Гостей я хочу тортом пригощати!
17 листопада 2012
У тебе шкіра біла-біла,
Коса до пояса прекрасна.
Чому ж дихання затаїла,
Сніги роздмухуючи рясно?
У тебе очі, як крижинки,
Чи два маленькі діаманти.
Ти любиш пахощі ялинки,
Прикраси, зіроньки, гірлянди.
У тебе мрія своєрідна –
Дарунки діточкам маленьким!
Зима – твоя матуся рідна,
А Дід Мороз – дідусь старенький.
Ходить вітер між беріз,
Спить у грудні міцно ліс.
Сниться сонечко йому,
Він не дума про зиму.
А під кущиком зайча
Їсть із моркви калача.
Білка знов гризе в теплі
Свій горішок у дуплі.
Десь у нірці їжачок
Розкриває рюкзачок
І грибочки вибира…
Лиш не видно щось бобра!
Ось і коні! Їде віз
По ялинку, певно, в ліс.
Хоч сюди нема доріг,
Але скоро Новий рік.
У окошка пять синиц.
Накормлю голодных птиц!
Очень холодно зимой,
Иней кажется мукой.
Беззаботно дремлет лес.
Предложить им геркулес?
Не щекочет их мороз?
В декабре нет мух, стрекоз.
Вот подсолнух, винегрет!
Ешьте птички свой обед.
Із гори на лижах їду,
Треться вітер прямо в ніс.
Не повернусь до обіду,
Не відпустить мене ліс.
Ось ялинка щось шепоче
І рипить незвично сніг,
Потічок льодяник смокче.
Ця зима – пора утіх.
Із гори на лижах їду,
Недалеко вже мій дім.
Я киваю бабці, діду,
Діточкам знайомим всім.
Мамо, мамочко, матусю!
Я до тебе усміхнуся!
Ти для мене, наче квітка,
Зірка, пісня та лебідка.
Мамо, мамочко, матусю!
Знай, тобою я горджуся!
Ти, мов сонечко ранкове,
Чи люстеречко казкове.
Мамо, мамочко, матусю!
До твоїх долонь торкнуся.
Чуєш ти моє серденько.
За добро спасибі, ненько.
На ветках шары и снежинки,
Снежинки из белой бумаги.
Гирлянды – как нить паутинки,
Вокруг серпантина зигзаги.
Верхушки цветная каёмка
Сверкает и манит контрастом.
Лесная красавица – ёлка
Сегодня в наряде прекрасном.
Зайченя зимі радіє!
Біла шубка його гріє!
І жує собі морквинку,
Й поглядає на ялинку,
Щось наспівує завзято…
До малят іде на свято!
Справ багато у зими:
Треба сани готувати,
Розстеляти килими
Із білесенької вати.
Справ багато у зими:
Віднайти гірськії лижі,
Розкидати в лісі сни,
Де блукають звірі хижі.
Справ багато у зими:
Мусить Новий рік зустріти.
І укупі із людьми
Нарядить ялинки віти.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ