Хмарко, веселись!
В небі ти стряхнись!
Дощик на руках,
В лісі на грибах,
Річечці на дні,
Стежці на спині,
Крапельки зберу,
В хату заберу.
Хмарко, веселись!
Райдуго, з’явись!
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***У реки»,
http://www.photosight.ru/photos/5078990/?from_member
Сонечко рученьки тягне до квітів,
Хоче обняти траву і зігріти.
М’ячиком жовтим здається у небі.
Поруч хмаринка пливе, наче лебідь.
Вітер розчісує сонечко вранці,
Хоче його закрутити у танці.
Птаха співає йому сизокрила.
Ніжно всміхається денне світило.
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***На водопое»,
http://www.photosight.ru/photos/5080551/?from_member
На зеленій лісовій галявині росли різні гриби.
Одного разу великий яскравий Мухомор почав сперечатися з Маслюком про те, хто з них кращий.
– Я, – сказав Маслюк, – бо з мене можна приготувати багато смачних страв.
– Ну і що, – відповів Мухомор, – зате у мене найкращий у світі червоний цятканистий капелюшок і біла борідка.
Вони так гучно сперечалися, що аж сунички заховалися. Розсудила приятелів полосата бджілка, яка саме прилетіла зачерпнути у відерце нектару.
– Ви обидва красені, – усміхнулася вона, – кожен з вас гарний і корисний по-своєму, бо у природі немає нічого зайвого, все потрібне. Із Мухоморів роблять деякі потрібні ліки, а Маслюки сушать про запас, солять, маринують, використовують у їжу.
З того часу на галявині диспутів більше не було і всі рослини були вдячні бджілці за те, що вона розсудила приятелів.
4 червня 2013
Був гарний сонячний день. Де-не-де на небі біліли дивні пухнасті хмаринки.
Софійка з мамою пішли за продуктами. Дівчинка одягнула улюблену рожеву сукню, а мамі на шию пов’язала свою жовту хустинку.
В овочевій крамниці вони купили моркву, капусту, буряк, апельсини. Але Софійці захотілося бананів. Мама подивилася у гаманець. Однак грошей там вже не було. Донька розплакалася.
Бабуся, яка пильно спостерігала за всім, пошкодувала Софійку і подарувала їй великий тропічний фрукт. У знак вдячності дівчинка віддала крамарці свій чудовий бантик.
Вдома мама приготувала смачний борщ та фруктовий салат. Родина вечеряла, згадуючи добру безкорисливу незнайомку з крамниці.
4 червня 2013
Страус вчиться танцювати,
Розправляє пір’я
І на килимі із м’яти
Топче надвечір’я.
Страус учиться літати,
Піднімає крила.
Та від стежки відірватись
Щось йому несила.
Страус мріє заспівати
Від дрозда не гірше,
Та лиш бігом здивувати
Може справді інших.
1 червня 2013
Гордий молодий олень
По стежині йде,
А полянка, як Едем,
Квіти де-не-де.
В нього іскорки в очах,
В серці шквал чуттів.
Вітер пише на рогах,
Вірші для птахів.
Річки пісня голосна
Лине із лісів.
Під копитами весна,
Сонце у росі.
1 червня 2013
У суботу, 11 травня, в Мукачівській ДШМ відбулося нагородження переможців VІІ обласного дитячо-юнацького конкурсу образотворчого мистецтва «Легенди Карпат». Захід пройшов за підтримки Закарпатської ОДА та управління культури Закарпатської ОДА. На підсумковій виставці було представлено 368 робіт із 42 дитячих шкіл мистецтв Закарпаття.
Відрадно, що вихованці авторської дитячої художньої школи Ласло Гаду не тільки показали чудові роботи, але й повернулись додому з низкою перемог.
Зокрема, перше місце вибороли Іванна Сабадош (номінація скульптура, ДПМ, 7-8 років) з роботою «Дерев’яна церква» і Яна Фединець (номінація графіка, 9-10 років) з роботою «Пори року», Анастасія Борсук (номінація скульптура, ДПМ, 11-13 років) з роботою «Барви рідного краю», друге – Оксана Ворон (номінація графіка, 11-13 років) з роботою «Архітектурні пам’ятки», а третє Олександра Ігнатко (номінація «Живопис, 7-8 років) з роботою «Зимові канікули».
Начальник управління культури ОДА, заслужений працівник культури України Юрій Глеба нагородив переможців грамотами та цінними подарунками. Своєрідним підбиттям підсумку VІІ обласного дитячо-юнацького конкурсу образотворчого мистецтва «Легенди Карпат» став вихід у світ якісного кольорового каталогу з фотографіями найкращих робіт учасників.
У жирафа довга шия,
Язиком він хмари миє,
Їсть вночі зернини-зорі,
Як листочки осокорів.
Сонця промені – ворсинки,
Їх розчісує тваринка.
3 травня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош «Жираф», акварель
Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!
22 квітня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель
Схожа на коня весна.
Вабить так зелена грива –
Довга, довга і рясна,
Як трава густа, красива.
На копитах диво квіт,
В хвіст заплетені ромашки.
Підкоряє цілий світ
І радіє пісні пташки.
9 квітня 2013
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ