Вітер, вітер, вітерець
Вітер, вітер, вітерець
І пустун, і молодець!
То кричить, то тихо дише,
Вишні гілочку колише,
Білу пташку паперову
У руці несе в діброву.
Вітер, вітер, вітерець
І безумець, і мудрець!
То веселий, то сердитий,
Він – дивак талановитий.
Знає всі принади волі,
Бо живе на видноколі.
Вітер, вітер, вітерець,
Як пастух для хмар-овець!
Квіти гладить бородою,
Умивається росою.
А до мене крізь віконце
Ходить в гості, як і сонце.
4 травня 2014
© Copyright Ivanna Sabadosh 2014
Залишити коментар