Кошенятко
Кошенятко біле і пухнасте,
Мов клубок із нитками м’якими.
Зі стільця боїться трохи впасти,
Дивиться очима крижаними.
Плаче тихо з братиком маленьким,
Кличе крізь відчинене віконце
Вітерець із крилами гладкими,
Й навіть із небес безмовне сонце.
Та приходить раптом господиня,
Має серце щире, небайдуже.
Ось її корзина темно-синя.
В ній малечі буде добре дуже.
28 березня 2015
Залишити коментар