Жираф
У жирафа довга шия,
Він у хмарах очі миє,
Їсть листочки та зернини,
Бачить світ із височини.
Його ваблять вітру танці,
З сонцем бавиться уранці.
1 вересня 2013
У жирафа довга шия,
Він у хмарах очі миє,
Їсть листочки та зернини,
Бачить світ із височини.
Його ваблять вітру танці,
З сонцем бавиться уранці.
1 вересня 2013
Скільки у світі різних тварин,
Кожна потрібна й цікава.
Скільки у морі дивних рибин –
Ціла підводна держава.
Скільки у небі диких птахів,
Наче дерев серед лісу.
Скільки у мові гарних є слів,
Їх я вплітаю у пісню!
Скільки добра від зорі до зорі
Ласка зробити спроможна!
Скільки людині і гір, і доріг
Треба пройти переможно!
1 серпня 2013
У панди чудове натхнення,
Малює вона сьогодення.
Позує метелик на квітці,
Всміхається шишка на вітці.
Портрет замовляє і птаха,
І дуже стара черепаха.
Таємно жираф підглядає,
Хоч творчого хисту й не має.
А в панди палітра-підкова
Й робота вже майже готова.
Та планів мистецьких багато,
Творити потрібно завзято.
Ще хоче траву зобразити
Та обрій півмлою укритий,
Індигове небо глибоке
І поле безкрає, широке.
У панди чудове натхнення,
Малює вона сьогодення.
1 серпня 2013
Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!
22 квітня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель
Не мешает она домочадцам,
Любит ночь и луну, звёзды даже.
Почему так её все боятся?
Разве цвет её шерсти так важен?
Не умеет быть хитрой и злою,
Ищет каплю росы в паутинке.
Но обходят её стороною
И никто не погладит по спинке.
Не хватает внимания, ласки,
От неё убегают с опаской.
В жизни кошке так хочется сказки,
Со счастливой, конечно, развязкой.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Чёрная кошка», бумажная аппликация.
Учит мама-лошадь дочь:
– Вот, смотри, здесь дремлет ночь.
За горой пирамидальной
У луны большая спальня.
А на дне реки, у ивы,
Звёзды спят, как херувимы.
В дымке солнце – шар пунцовый,
Всем с рождения знакомый.
Он за небом до рассвета
Чистит каждый лучик света.
Аромат, глотнув цветочка,
Вдруг спросила тихо дочка:
– Ну а где старушки-тучки
Отдыхают, моют ручки?
Нежно матушка сказала:
– В каждой капле, у причала,
На траве, в лесу, на грядке
И на гриве у лошадки.
Просто облако – водица,
Глазик дождиком слезится,
Проливается повсюду,
Ветер радуется чуду.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Две лошадки», пластилиновая аппликация.
Динозаврик Діно
Любить їсти листя,
Яблука та сіно,
На тварин не злиться.
Динозаврик Діно
Зростом – три хатинки,
Він на піаніно
Грає для хмаринки.
Динозаврик Діно
Добрий та сміливий,
Ловить безнадійно
Вітер галасливий.
*Малюнок Іванки Сабадош “Динозаврик”, акварель
На полонині вже весна,
Пасуться коники спокійно.
Пташина пісня голосна
Лунає дзвінко, мелодійно.
Трава зелена молода,
І так приємно пахнуть квіти,
А на вербі роса-вода
Із вітром вчиться гомоніти.
Пливуть хмаринки де-не-де,
Їм з неба видно ліс та річку,
Промінням сонечко ясне
Погладжує стежинку-стрічку.
*Малюнок Іванки Сабадош “На полонині”, пластилінова аплікація
Підводний світ у мене вдома,
Живуть в акваріумі рибки.
І кожна з тих така знайома,
Неначе краєвид із шибки.
*Малюнок Іванки Сабадош “Акваріумні риби”, акварель
В черепахи дім на спині,
Вона вдома й на чужині.
Носить в серці батьківщину,
Де захоче – відпочине.
*Малюнок Іванки Сабадош “Черепаха”, акварель