За горами, за лесами
Ходит Мишка за грибами,
Улыбается букашкам,
Тихо шепчется с ромашкой,
И колышет ветка ели
Медвежонка, как качели,
Солнце гладит Мишке лапки.
А грибы? Играют в прятки!
17.07. 2013
На фото: работа Бруно Августо Жавино «Хозяин тайги»
Є криниця дивна в лісі,
Кришталева в ній вода,
Миє вранці віти вільсі
Й сонцю промені вона.
П’ють із неї трави, квіти,
Бо примножує красу.
Їй співає пісню вітер,
Відганяючи грозу.
Сплять на дні перлини-зорі,
Наче в люстрі, місяць в ній
Роздивляється узори
На руці стальній своїй.
Прилітають до криниці
І зозулі, і сичі,
Під каміння таємниці
Рак ховає уночі.
24 червня 2013
Хмарко, веселись!
В небі ти стряхнись!
Дощик на руках,
В лісі на грибах,
Річечці на дні,
Стежці на спині,
Крапельки зберу,
В хату заберу.
Хмарко, веселись!
Райдуго, з’явись!
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***У реки»,
http://www.photosight.ru/photos/5078990/?from_member
Сонечко рученьки тягне до квітів,
Хоче обняти траву і зігріти.
М’ячиком жовтим здається у небі.
Поруч хмаринка пливе, наче лебідь.
Вітер розчісує сонечко вранці,
Хоче його закрутити у танці.
Птаха співає йому сизокрила.
Ніжно всміхається денне світило.
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***На водопое»,
http://www.photosight.ru/photos/5080551/?from_member
Страус вчиться танцювати,
Розправляє пір’я
І на килимі із м’яти
Топче надвечір’я.
Страус учиться літати,
Піднімає крила.
Та від стежки відірватись
Щось йому несила.
Страус мріє заспівати
Від дрозда не гірше,
Та лиш бігом здивувати
Може справді інших.
1 червня 2013
Гордий молодий олень
По стежині йде,
А полянка, як Едем,
Квіти де-не-де.
В нього іскорки в очах,
В серці шквал чуттів.
Вітер пише на рогах,
Вірші для птахів.
Річки пісня голосна
Лине із лісів.
Під копитами весна,
Сонце у росі.
1 червня 2013
У жирафа довга шия,
Язиком він хмари миє,
Їсть вночі зернини-зорі,
Як листочки осокорів.
Сонця промені – ворсинки,
Їх розчісує тваринка.
3 травня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош «Жираф», акварель
Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!
22 квітня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель
Схожа на коня весна.
Вабить так зелена грива –
Довга, довга і рясна,
Як трава густа, красива.
На копитах диво квіт,
В хвіст заплетені ромашки.
Підкоряє цілий світ
І радіє пісні пташки.
9 квітня 2013
Не мешает она домочадцам,
Любит ночь и луну, звёзды даже.
Почему так её все боятся?
Разве цвет её шерсти так важен?
Не умеет быть хитрой и злою,
Ищет каплю росы в паутинке.
Но обходят её стороною
И никто не погладит по спинке.
Не хватает внимания, ласки,
От неё убегают с опаской.
В жизни кошке так хочется сказки,
Со счастливой, конечно, развязкой.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Чёрная кошка», бумажная аппликация.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ