Човен
Срібний човен вода колише,
То імлою пливе півмісяць,
А зірки, як лампади, світять
І у травах дрімає тиша.
Тільки вітер крилом незримим
Розганяє хмарки над гаєм
І просторами десь нічними
Весла, наче рибак, шукає.
31 травня 2015
Іванка Сабадош – Човен
31.05.2015 08:07
Іванка Сабадош – Маки
31.05.2015 08:05
Маки
Маки, маки, тремкі, червоні
У ласкавій долоні літа.
Тепла сонячна голка-промінь
Свій узор вишива на квітах.
Гладять стебла вітри бентежні,
Поки полем прямують пішки,
До землі небеса безмежні
Нахилити бажають трішки.
Маки, мали. Широке поле.
Як намисто, рослини дивні.
Запивають смугасті бджоли
Спеку медом п’янким опівдні.
31 травня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Кобзарю
24.05.2015 13:30
Кобзарю
Ти прославляв державу рідну,
Степів красу, гаїв принади,
Вдову стару, сирітку бідну,
Плекав у серці слово правди.
Пером торкався небозводу,
Щоб дати пісні білі крила.
Любов безмежна до народу,
Немов криниця, не міліла.
Вчив мудро, мужньо українців
Самоповаги, сили духу,
Не зачинити ж у темниці
Ні вірш, ні мрію, ані думку.
Страждав, томився, рвав окови
Зла, фальші, владних забаганок,
А велич і могутність мови
Нащадкам передав у спадок.
24 травня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Пташеня
24.05.2015 12:14
Пташеня
Золотом виблискують пір’їни,
У очах ясна небес блакить,
Прямо з серця голос України
Лагідною піснею звучить.
Пахне медом рідний край чудовий,
Поруч річка, чиста як алмаз,
Хмари, ніби острів загадковий.
Гладить вітер крила раз-у-раз.
Ніжні і м’які тополі шати,
Але ваблять ниви та лани,
Пишні малахітові Карпати,
Павутиння, квіти, бур’яни.
А гніздо нагадує церквину
Для розмови вранці із Творцем.
З нього добре видно Україну.
Тож спасибі Господу за це!
24 травня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Я люблю літо
04.05.2015 16:05
Я люблю літо
акровірш
Я_ радію полям квітучим,
Л_егкокрилим вітрам ласкавим,
Ю_ним зовсім пташкам співучим,
Б_ілкам русим, прудким і жвавим,
Л_абіринтам лісів дрімучих,
Ю_рбам навіть комах яскравих.
Л_ітні пахощі – ніби ліки,
І_деальна в чорниць засмага,
Т_рави ваблять, бурхливі ріки.
О_криляє мене наснага.
Іванка Сабадош – Рідні гори мої, Карпати!
04.05.2015 15:20
Рідні гори мої, Карпати!
Рідні гори мої, Карпати!
Я хочу міцно вас обняти,
В джерелі відшукати зірку,
Зрозуміти лісів говірку.
Рідні гори мої високі!
У дібровах знаходжу спокій,
У печерах – вітрів кларнети,
А на скелях – пісень сюжети.
Рідні гори мої казкові
У зеленім густім вінкові!
Мов на стрічці тонкій мережка,
Між деревами в’ється стежка.
Рідні гори мої, Карпати!
Вас любити навчила мати.
Бо гаї, полонини, схили –
Край із малечку серцю милий.
4 травня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Перлинка
27.04.2015 20:21
Перлинка
З моря хвиля виносить мушлю,
Заглянути у неї мушу.
У долоню кладу дбайливо
Загадкове кулясте диво.
Ой, перлинко моя, перлинко,
Ти русалки дрібна сльозинка,
Найпрекрасніша в світі всьому.
Заберу я тебе додому.
Наче місяць небесний повний,
Мій малий камінець коштовний.
Буде з тебе мені намисто
Перламутрове і сріблисте.
Ой, перлинко моя, перлинко,
Загадкова ти насінинка.
Посаджу я тебе у вазу,
Ніжна квітка зросте одразу.
27 квітня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Небо
28.03.2015 11:56
Небо
акровірш
Н_ескінчена безмежна стеля,
Е_лектричні на ній лампади,
Б_родить вітер у хмарах-скелях,
О_глядають птахи левади.
28 березня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Кошенятко
28.03.2015 11:41
Кошенятко
Кошенятко біле і пухнасте,
Мов клубок із нитками м’якими.
Зі стільця боїться трохи впасти,
Дивиться очима крижаними.
Плаче тихо з братиком маленьким,
Кличе крізь відчинене віконце
Вітерець із крилами гладкими,
Й навіть із небес безмовне сонце.
Та приходить раптом господиня,
Має серце щире, небайдуже.
Ось її корзина темно-синя.
В ній малечі буде добре дуже.
28 березня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
Іванка Сабадош – Коза
28.03.2015 11:23
Коза
Танцювала коза
Серед поля,
Загравала із нею
Тополя,
Шепотів їй про гори
Вітрисько,
Дивувався лиш тільки
Зайчисько.
Танцювала коза,
Тупцювала,
Квітів плечі тендітні
Топтала,
І стогнала зелена
Травичка,
І здригалась нервово
Криничка.
Танцювала коза,
Ніби панна,
Їй здавалося, що
Бездоганно,
Та насправді незграбно,
Невміло.
Зайчик правду сказав
Козі сміло.
28 березня 2015
© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
