Іванка Сабадош – До Великодня

До Великодня

До Великодня природа
оживає,
Сіє-сіє, посіває
вітер квіти,
Кожна пташечка співає
вкупі з гаєм.
Як же диву, як же святу
не радіти!

До Великодня у хаті
прибираю,
Дивні писанки малюю
Самотужки –
На одній маленька частка
небокраю
А на іншій гори, доли –
різні смужки.

До Великодня в роботі
вся родина:
Буде паска і красива,
і смачненька,
І складе добро у кошик
рідна ненька,
І помолиться до Бога
Україна!

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015
 

Іванка Сабадош – Птах

Птах

акровірш

П_ернатий у небо пірнає,
Т_анцює в повітрі з вітрами,
А_ серцем говорить із гаєм,
Х_марки́ розганяє думками.

 

27 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Коні


Коні

акровірш

К_расиві граційні та дужі,
О_здоблені квітами гриви,
Н_а спинах несуть тихі зливи
І_ радують дуже нам душі.

 

27 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Нарцис і Тиса

Нарцис і Тиса

З Нарцисом Тиса обнялась
У теплий день весняний,
В коханні вічнім поклялась,
Бо вабив квіт духмяний.

Легенько гладила ріка
Біленькі пелюсточки.
Неслась мелодія дзвінка,
Стояв же красень мовчки.
Водицю розглядав Нарцис.
Сміявся гордо травень.
Стебло рослинки, наче спис –
Впиралося у трави.
Лице мав гарне, молоде,
І вуса золотисті,
А на листочках де-не-де
З росиночок намисто.
Ураз у дзеркалі старім
Нарцис себе побачив…
Неначе з неба вдарив грім!
В водоймі зірка наче!
Фатальна пристрасть у душі
Заграла, закипіла.
Немов порізали ножі
Усе тендітне тіло.
Вродливець дуже затужив,
А Тиса розгнівилась,
Чекала же реальних див,
Та мрії не здійснились.
Махнула хвилькою вона
Й ураз зі сліз прозорих
В полях розки́дала весна
Нарцисів ціле море.

Ріка, що збігла з синіх гір,
Нарцис поцілувала.
Не розлюбила до цих пір,
Хоч доля не з’єднала.

 

1 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Мій Хуст

Мій Хуст

Там, де вкупі де Рі́ка й Тиса
кожен день співають блюз,
Там росте ялина сиза,
там прекрасне місто Хуст.
Там нарцисове намисто
Щовесни вдягає лан,
М’яч підкидує вітрисько,
розганяючи туман.
Там пасуться білі коні
серед райдужних садів,
А росинка у долоні
пахне крилами птахів.
Там, де кличе рідна мати
з паляницею за стіл,
Усміхаються Карпати
зеленяві звідусіль.
Там, де сонечко щоранку
додає для праці сил,
Там старі руїни замку
підпирають небосхил.

1 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Наш Хуст

Наш Хуст

Наш Хуст – героїчне, уславлене місто!
Так ваблять собори старі.
Пісні закарпатські звучать урочисто,
Фортеця стоїть на горі.

На нас нападали і турки, й татари,
Топтала дороги орда.
Та ми не здавались ніколи-ніколи,
Бо тут українець – ґазда!

Наш край боронили на Красному полі
Карпат наймужніші сини,
Їм дуже хотілося кращої долі,
За волю вмирали вони.

Тепер тільки спогади Тиса колише,
Нарцис гордий милує зір.
У рідному краї ж і сонце жовтіше,
І небо синіше від гір.

27 лютого 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Тобі, мій Хусте!

Тобі, мій Хусте!

Тобі, мій Хусте, всі мої пісні
І вся любов, що тільки є у серці.
Я гладжу замку мури кам’яні
Що аж під небом, майже на веселці.

За тебе щиро Господу молюсь,
Прошу покірно миру для народу,
А біля Тиси вітер, як дідусь,
Тихенько ходить, дивиться у воду.

Тобі, мій Хусте, справжній дивоквіт –
Нарциси білі, ніжні, ароматні.
Для мене місто рідне – цілий світ,
Де чисті сквери, вулиці ошатні.

На Краснім полі синьо-жовтий стяг,
Сади промінням сонця оповиті
І паляниці свіжі на столах.
Та скарб найбільший – люди працьовиті!

 

17 лютого 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Художникам

Художникам

Колір до кольору,
Штрих до шриха –
Гори, струмочки
Виводить рука.
Небо волошкове,
Сонячний гай –
Це ж на етюднику
Рідний наш край.
Ніби торкається
Мрій олівець,
Їх перетворює
В зорі митець.
Іскри фантазії,
Серця вогні
Всі залишаються
На полотні.
Світ видозмінює
Творчий порив.
Просто художнику
Хочеться див.

 

11 січня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Миколай

Миколай

 

З року в рік у цей же день

На даруночки чекаю

І наспівую пісень,

Миколая прославляю.

Ти прийшов у славний Хуст

Чудотворцю, тихо, по́тай.

Тож на тебе я дивлюсь –

На одежі позолота.

Грудень білий на руках

За тобою торбу носить.

Люди моляться в церквах,

Україні щастя просять.

Затихають аж вітри,

Відсуваючи хмаринку…

Диво дивне ти створи!

Запали міську ялинку!

 

1 січня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванна Сабадош – Котик дивиться в вікно

 

Котик дивиться в вікно

 

Котик дивиться в вікно.

В жовтня є веретено,

Павутинку ним пряде

З павучками де-не-де,

Розфарбовує дубки

Жовтим пензлем залюбки

І із диким вітерцем

Мчить у гори манівцем.

Котик дивиться в вікно,

Ніби бачить там кіно.

Як і осінь, він рудий,

То веселий, то сумний.

 

1 листопада 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2014