Диво-дивне у природі –
Ріки замерзають,
А сніжники в хороводі
Радісно кружляють.
Одягаю рукавички –
І мерщій із хати.
Поспішаю до синички,
Щоб нагодувати.
Гучно віхола співає,
Але сплять Карпати.
Скільки хмар пливе над гаєм,
Білих і кошлатих.
1 січня 2014
Фото:
Александр Гаусс, «С НОВЫМ 2014 ГОДОМ!!!»,
Знову осінь на тополі
Розфарбовує листок,
Кличе вересень до школи,
У руці трима дзвінок.
Пахнуть радістю букети,
Це – дарунок вчителям.
Всі ведуть стежки планети
Учнів у науки храм.
1 вересня 2013
У панди чудове натхнення,
Малює вона сьогодення.
Позує метелик на квітці,
Всміхається шишка на вітці.
Портрет замовляє і птаха,
І дуже стара черепаха.
Таємно жираф підглядає,
Хоч творчого хисту й не має.
А в панди палітра-підкова
Й робота вже майже готова.
Та планів мистецьких багато,
Творити потрібно завзято.
Ще хоче траву зобразити
Та обрій півмлою укритий,
Індигове небо глибоке
І поле безкрає, широке.
У панди чудове натхнення,
Малює вона сьогодення.
1 серпня 2013
Є криниця дивна в лісі,
Кришталева в ній вода,
Миє вранці віти вільсі
Й сонцю промені вона.
П’ють із неї трави, квіти,
Бо примножує красу.
Їй співає пісню вітер,
Відганяючи грозу.
Сплять на дні перлини-зорі,
Наче в люстрі, місяць в ній
Роздивляється узори
На руці стальній своїй.
Прилітають до криниці
І зозулі, і сичі,
Під каміння таємниці
Рак ховає уночі.
24 червня 2013
Хмарко, веселись!
В небі ти стряхнись!
Дощик на руках,
В лісі на грибах,
Річечці на дні,
Стежці на спині,
Крапельки зберу,
В хату заберу.
Хмарко, веселись!
Райдуго, з’явись!
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***У реки»,
http://www.photosight.ru/photos/5078990/?from_member
Сонечко рученьки тягне до квітів,
Хоче обняти траву і зігріти.
М’ячиком жовтим здається у небі.
Поруч хмаринка пливе, наче лебідь.
Вітер розчісує сонечко вранці,
Хоче його закрутити у танці.
Птаха співає йому сизокрила.
Ніжно всміхається денне світило.
24 червня 2013
Фото:
Виктор Цыганов, «***На водопое»,
http://www.photosight.ru/photos/5080551/?from_member
У жирафа довга шия,
Язиком він хмари миє,
Їсть вночі зернини-зорі,
Як листочки осокорів.
Сонця промені – ворсинки,
Їх розчісує тваринка.
3 травня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош «Жираф», акварель
Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!
22 квітня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель
Схожа на коня весна.
Вабить так зелена грива –
Довга, довга і рясна,
Як трава густа, красива.
На копитах диво квіт,
В хвіст заплетені ромашки.
Підкоряє цілий світ
І радіє пісні пташки.
9 квітня 2013
Учит мама-лошадь дочь:
– Вот, смотри, здесь дремлет ночь.
За горой пирамидальной
У луны большая спальня.
А на дне реки, у ивы,
Звёзды спят, как херувимы.
В дымке солнце – шар пунцовый,
Всем с рождения знакомый.
Он за небом до рассвета
Чистит каждый лучик света.
Аромат, глотнув цветочка,
Вдруг спросила тихо дочка:
– Ну а где старушки-тучки
Отдыхают, моют ручки?
Нежно матушка сказала:
– В каждой капле, у причала,
На траве, в лесу, на грядке
И на гриве у лошадки.
Просто облако – водица,
Глазик дождиком слезится,
Проливается повсюду,
Ветер радуется чуду.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Две лошадки», пластилиновая аппликация.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ