Зима іде у білому вбранні,
Ромашками дороги засипає,
Дерева бачать літо уві сні
І вітру колискова не стихає.
Зима іде. Відрада в дітлахів.
Нікого зовсім холод не хвилює.
Льодяники звисають із дахів,
Мороз на вікнах пальчиком малює.
З білими сніжинками
Бавиться зима.
В небі, між хмаринками,
Сонечка нема.
Мариться смерічечці
Уві сні танок.
На маленькій річечці
Крижаний вінок.
Вітер трохи біситься
Свище, без жалю
Все довкола світиться
Зимоньку люблю!
Я люблю свою бабусю,
З нею готувати вчуся.
Страв у неї розмаїття,
Як у лісі трав та віття.
Пиріжки її смачненькі:
І пухнасті, і гарненькі.
Борщ такий, як ресторані,
Їм його я на дивані.
А вареники, як з книжки,
Ласували би опришки.
Кулінар моя бабуся!
Нею дуже я горджуся!
Сотні він здолав доріг,
Добрий мій Єдиноріг.
По хмаринках танцював
І у сонця гостював.
Гомоніли з ним зірки,
Та кленовії листки.
Журавлів наздоганяв,
Вітер рогом зупиняв.
19 листопада 2012
У тебе шкіра біла-біла,
Коса до пояса прекрасна.
Чому ж дихання затаїла,
Сніги роздмухуючи рясно?
У тебе очі, як крижинки,
Чи два маленькі діаманти.
Ти любиш пахощі ялинки,
Прикраси, зіроньки, гірлянди.
У тебе мрія своєрідна –
Дарунки діточкам маленьким!
Зима – твоя матуся рідна,
А Дід Мороз – дідусь старенький.
Ходить вітер між беріз,
Спить у грудні міцно ліс.
Сниться сонечко йому,
Він не дума про зиму.
А під кущиком зайча
Їсть із моркви калача.
Білка знов гризе в теплі
Свій горішок у дуплі.
Десь у нірці їжачок
Розкриває рюкзачок
І грибочки вибира…
Лиш не видно щось бобра!
Ось і коні! Їде віз
По ялинку, певно, в ліс.
Хоч сюди нема доріг,
Але скоро Новий рік.
У окошка пять синиц.
Накормлю голодных птиц!
Очень холодно зимой,
Иней кажется мукой.
Беззаботно дремлет лес.
Предложить им геркулес?
Не щекочет их мороз?
В декабре нет мух, стрекоз.
Вот подсолнух, винегрет!
Ешьте птички свой обед.
Із гори на лижах їду,
Треться вітер прямо в ніс.
Не повернусь до обіду,
Не відпустить мене ліс.
Ось ялинка щось шепоче
І рипить незвично сніг,
Потічок льодяник смокче.
Ця зима – пора утіх.
Із гори на лижах їду,
Недалеко вже мій дім.
Я киваю бабці, діду,
Діточкам знайомим всім.
Мамо, мамочко, матусю!
Я до тебе усміхнуся!
Ти для мене, наче квітка,
Зірка, пісня та лебідка.
Мамо, мамочко, матусю!
Знай, тобою я горджуся!
Ти, мов сонечко ранкове,
Чи люстеречко казкове.
Мамо, мамочко, матусю!
До твоїх долонь торкнуся.
Чуєш ти моє серденько.
За добро спасибі, ненько.
На ветках шары и снежинки,
Снежинки из белой бумаги.
Гирлянды – как нить паутинки,
Вокруг серпантина зигзаги.
Верхушки цветная каёмка
Сверкает и манит контрастом.
Лесная красавица – ёлка
Сегодня в наряде прекрасном.
© 2025 Іванка Сабадош. Мій світ