Я люблю високі гори,
Дивну казку лісову,
Там ромашкові узори,
Причепурюють траву.
Я люблю високі гори
І намисто із суниць,
Солов’їні ніжні хори
Та дзеркальний блиск криниць.
Я люблю високі гори,
З них же видно цілий світ,
Розмовляють з вітром звори.
Нумо, друзі, у похід!
22 квітня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “У похід”, акварель
Не мешает она домочадцам,
Любит ночь и луну, звёзды даже.
Почему так её все боятся?
Разве цвет её шерсти так важен?
Не умеет быть хитрой и злою,
Ищет каплю росы в паутинке.
Но обходят её стороною
И никто не погладит по спинке.
Не хватает внимания, ласки,
От неё убегают с опаской.
В жизни кошке так хочется сказки,
Со счастливой, конечно, развязкой.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Чёрная кошка», бумажная аппликация.
Учит мама-лошадь дочь:
– Вот, смотри, здесь дремлет ночь.
За горой пирамидальной
У луны большая спальня.
А на дне реки, у ивы,
Звёзды спят, как херувимы.
В дымке солнце – шар пунцовый,
Всем с рождения знакомый.
Он за небом до рассвета
Чистит каждый лучик света.
Аромат, глотнув цветочка,
Вдруг спросила тихо дочка:
– Ну а где старушки-тучки
Отдыхают, моют ручки?
Нежно матушка сказала:
– В каждой капле, у причала,
На траве, в лесу, на грядке
И на гриве у лошадки.
Просто облако – водица,
Глазик дождиком слезится,
Проливается повсюду,
Ветер радуется чуду.
*Рисунок Иванки Сабадош, «Две лошадки», пластилиновая аппликация.
Білка сонце зустрічала,
Квіти в промінь заплітала,
І робила вправно з листя
Та з грибів собі намисто.
Із горішків – дві сережки,
А з трави – в дуплі мережки.
Звісно, мріяла про крила.
Чепуритися любила!
.
8 січня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “Білочка”, акварель
Миле мишенятко
Бавилось у полі,
Камінці збирало
Та листки тополі.
У густій травиці
Від вітрів ховалось
І хмаринці в небі
Радісно всміхалось.
Тихо гомоніло
Про своє з тюльпаном,
Сонце малювало
На воді туманом.
.
8 січня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “Мишеня”, акварель
.
Він живе у темнім лісі –
Там, де сплять зірки
І ховається від лиса,
Й вірить у казки.
В зайченятка очі сині,
Він зове до гри.
І стрибає по стежині:
Раз і два, і три
Він живе біля смерічки,
Де росте грибок,
Потічкам цілує щічки,
Гладить ніжно мох.
В зайченятка очі сині,
Він, мов акробат,
Бо стрибає по стежині:
Три, чотири, п’ять.
Він живе у серці гаю,
Де вітри шумлять.
Зняти хмару з небокраю
Хоче для малят.
В зайченятка очі сині,
Любить рідний дім
Та стрибає по стежині:
П’ять і шість, і сім.
.
7 січня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “Зайченя”, акварель
Миле вовченятко,
Квітку ти голубиш?
Ліс – твоя домівка
Волю, знаю, любиш
Миле вовченятко,
Де сховався джмелик?
Із тобою дружить,
Бачу я, метелик.
Миле вовченятко,
Хмарку проводжаєш?
Ось тобі мій м’ячик.
Бавитись бажаєш?
6 січня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “Карпатський вовк”, акварель
Не думає про холод
Малесенький пінгвін.
Для нього вітру голос,
Неначе передзвін.
Сніжинки – вірні друзі,
Мороз, немов ковбой.
А у казках матусі
Щоразу він герой.
6 січня 2013
*Малюнок Іванки Сабадош “Пінгвін”, акварель
Має мама-кенгуриха
Ранець для малятка.
Сумка затишна, велика,
Ніби справжня хатка.
Любить немовлятко ненька,
Ставить до торбини,
Що нагадує кишеньку,
Ліжко для дитини.
*Малюнок Іванки Сабадош, “Кенгуру”, папір, акрилові фарби.
Миколаю! Миколаю!
Я тебе давно чекаю!
Ти у мене на малюнку,
Жду від тебе подарунку.
Принеси мені цукерки,
Кольорові феєрверки,
Фарби, пензлі, ручку, книгу,
А іще – хоч трохи снігу.
Приведи до мене поні,
Буде жити на балконі.
Миколаю, Миколаю!
Маму слухать обіцяю.
15 грудня 2012
*Малюнок Іванки Сабадош, “Св. Миколай”, гуаш, ікона на склі.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ