Конику, конику,
де ти гуляєш?
В лузі із вітром
про щось розмовляєш.
Квіти всміхаються
ніжно, ласкаво,
Помилуватись
тобою цікаво.
Пахнеш травою,
дощами і лугом.
Конику, конику,
будь моїм другом!
Фото:
Автор: Alex Shein
Цуценятко волохате
Знову проситься до хати.
Нам із ним насправді добре,
Бо таке воно хоробре!
Не боїться від кота,
Мишку тягне за хвоста.
Тільки, як дідусь кричить,
Враз під ліжечко біжить.
Котику-воркотику!
Замурчи від дотику.
Молочка смачненького
Випий, солоденького.
Пригостись калачиком,
Не біжи за м’ячиком.
Сотні він здолав доріг,
Добрий мій Єдиноріг.
По хмаринках танцював
І у сонця гостював.
Гомоніли з ним зірки,
Та кленовії листки.
Журавлів наздоганяв,
Вітер рогом зупиняв.
19 листопада 2012
Ходить вітер між беріз,
Спить у грудні міцно ліс.
Сниться сонечко йому,
Він не дума про зиму.
А під кущиком зайча
Їсть із моркви калача.
Білка знов гризе в теплі
Свій горішок у дуплі.
Десь у нірці їжачок
Розкриває рюкзачок
І грибочки вибира…
Лиш не видно щось бобра!
Ось і коні! Їде віз
По ялинку, певно, в ліс.
Хоч сюди нема доріг,
Але скоро Новий рік.
Зайченя зимі радіє!
Біла шубка його гріє!
І жує собі морквинку,
Й поглядає на ялинку,
Щось наспівує завзято…
До малят іде на свято!
Їжачка зустріла я у лісі,
Наколола яблучко на плечі
І дала йому грибочків вісім,
Хай несе додому, до малечі.
А іще горішком пригостила,
Пирогами, кексами з пакунків.
До родини, звісно, відпустила
У короні з диво-подарунків.
Де жили маленькі динозаврики?
Серед жита, проса, або м’яти?
Може, мушлю мали, наче равлики,
І у неї йшли ночами спати.
Що же їли добрі динозаврики?
Чи дружили з ними антилопи?
Бавились із ким у нетрях Африки,
Азії, Америки, Європи…
Де літали милі динозаврики?
Над гаями, ріками, лісами?
Чи у вирій, начебто журавлики,
Мандрували прудко небесами?
Ви були такими, динозаврики,
Наче літаки в аеродромі!!!
Ваші очі світлі, як ліхтарики,
Я малюю фарбами в альбомі.
*Малюнок Іванки Сабадош “Динозаври”, акварель
Кошка поймала мышку
В комнате, под диваном
И за мячом вприпрыжку
Бегали вместе, рядом.
Кошка кормила мышку
Хлебом, печеньем, сыром,
Угощала малышку
Кексом, филе, инжиром.
Кошка любила мышку,
Не обижала вовсе,
Ей подарила книжку,
Прокатила на мопсе.
Трапилась біда
У метелика:
Він зламав крило
Біля скверика.
Небо почало
Дощем плакати,
Вітерець стогнав
Поміж маками.
А метелик ліг
Землі в ліжечко.
Відчувало біль
Навіть літечко.
Та хлопчина біг
За веселкою,
Заліпив крило
Він наклейкою.
І метелик знов
Диво-феєю
Закружляв собі
Над алеєю.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ