Ходить вітер між беріз,
Спить у грудні міцно ліс.
Сниться сонечко йому,
Він не дума про зиму.
А під кущиком зайча
Їсть із моркви калача.
Білка знов гризе в теплі
Свій горішок у дуплі.
Десь у нірці їжачок
Розкриває рюкзачок
І грибочки вибира…
Лиш не видно щось бобра!
Ось і коні! Їде віз
По ялинку, певно, в ліс.
Хоч сюди нема доріг,
Але скоро Новий рік.
Із гори на лижах їду,
Треться вітер прямо в ніс.
Не повернусь до обіду,
Не відпустить мене ліс.
Ось ялинка щось шепоче
І рипить незвично сніг,
Потічок льодяник смокче.
Ця зима – пора утіх.
Із гори на лижах їду,
Недалеко вже мій дім.
Я киваю бабці, діду,
Діточкам знайомим всім.
Мамо, мамочко, матусю!
Я до тебе усміхнуся!
Ти для мене, наче квітка,
Зірка, пісня та лебідка.
Мамо, мамочко, матусю!
Знай, тобою я горджуся!
Ти, мов сонечко ранкове,
Чи люстеречко казкове.
Мамо, мамочко, матусю!
До твоїх долонь торкнуся.
Чуєш ти моє серденько.
За добро спасибі, ненько.
Зайченя зимі радіє!
Біла шубка його гріє!
І жує собі морквинку,
Й поглядає на ялинку,
Щось наспівує завзято…
До малят іде на свято!
Справ багато у зими:
Треба сани готувати,
Розстеляти килими
Із білесенької вати.
Справ багато у зими:
Віднайти гірськії лижі,
Розкидати в лісі сни,
Де блукають звірі хижі.
Справ багато у зими:
Мусить Новий рік зустріти.
І укупі із людьми
Нарядить ялинки віти.
Діду Морозе, чому забарився
В темному лісі, ялин там багато?
Я заспіваю, щоб ти зголосився,
Діти чекають тебе всі на свято.
Діду Морозе, зламалися сани?
Чи занесло сніговієм дорогу?
Тут непокояться Маші, Оксани
І не приховують Саші тривогу.
Діду Морозе!
Ура! Ти з’явився!
Ось і Снігуронька! Нам веселіше!
Діду Морозе!
Присядь. Ти втомився!
Дай подаруночок! Нумо, скоріше!
Зимонько, зимо! Прекрасна і чиста!
В білій одежі приходиш у місто.
Хай замерзає глибокая річка,
Дітям рум’янці малюєш на щічках.
Снігом пухнастим дороги вкриваєш
Зимонько, зимо! Ти з вітром співаєш.
Я ялинку наряджаю,
Їй пісні свої співаю.
На красуні, мов троянди,
Дощик, вогники-гірлянди.
Кульку вішаю на гілку
І зоринку на верхівку.
Ось цукерка, намистинка…
Як царівнонька, ялинка!
Виріза зима сніжинки
Не з паперу, а з хмаринки.
Всі вони пухнасті, білі,
Як пелюсточки із лілій…
І ажурні мають коси,
Не страшні для них морози.
Вже зима вкриває снігом,
Рученьки доріг.
Миколай іде із міхом
До дітей усіх.
Він розносить подарунки:
Іграшки книжки…
У вікно кладе пакунки,
Прямо в чобітки.
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ