Хмаринка

Ой, гуляла, я гуляла
Із дощами.
Їх із вітром проводжала
Аж до брами.

Залізала попід арку
У садочку,
І спіймала білу хмарку
У струмочку.

– Ой, хмаринко білокрила,
Чом у воду
Ти упала, рідна, мила,
З небозводу?

– Сіру сукню журавлину
Захотіла
Випадково у струмину
Залетіла.

– Я пошию одежину
Тобі з листя,
Забирай мою хустину
Та намисто.

– Не давай мені ні плаття,
Ані перли.
Розведи, прошу, багаття.
Руки змерзли.

– Що з тобою, о, хмаринко
Білолиця?
То не сльози, а крижинки
У зіницях.

Ой, я гріла, зігрівала
Сніг лапатий.
Мене хмарка  проводжала
Аж до хати.