Іванна Сабадош – Коники

Коники

 

Ліс – неначе дивний храм,

Там кобила із лошам

Усміхаються весні,

Вітру слухають пісні.

Вся природа ожива,

Пахне свіжістю трава.

Тільки місяць у журбі

Гладить бруньку на вербі.

Довгий мокрий язичок

Висуває потічок.

Ну а коні між зірок

Виглядають ластівок.

 

 

18 березня 2014

© Copyright Ivanna Sabadosh 2014

Пластилінова аплікація “Коники”

Залишити коментар