Іванка Сабадош – Я люблю літо

Я люблю літо

акровірш

Я_ радію полям квітучим,
Л_егкокрилим вітрам ласкавим,
Ю_ним зовсім пташкам співучим,
Б_ілкам русим, прудким і жвавим,
Л_абіринтам лісів дрімучих,
Ю_рбам навіть комах яскравих.

Л_ітні пахощі – ніби ліки,
І_деальна в чорниць засмага,
Т_рави ваблять, бурхливі ріки.
О_криляє мене наснага.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Рідні гори мої, Карпати!


Рідні гори мої, Карпати!

Рідні гори мої, Карпати!
Я хочу міцно вас обняти,
В джерелі відшукати зірку,
Зрозуміти лісів говірку.

Рідні гори мої високі!
У дібровах знаходжу спокій,
У печерах – вітрів кларнети,
А на скелях – пісень сюжети.

Рідні гори мої казкові
У зеленім густім вінкові!
Мов на стрічці тонкій мережка,
Між деревами в’ється стежка.

Рідні гори мої, Карпати!
Вас любити навчила мати.
Бо гаї, полонини, схили –
Край із малечку серцю милий.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Маргаритка

Маргаритка

Маленька квітка в мене у долоньці,
Не зірвана, не зрізана, не вбита,
Жива, тендітна, ніжна, гарна конче –
Яскрава пурпурова маргаритка.
Я гладжу на бутоні краплю сонця,
З рослиною хочу поговорити.

Вчу мову загадкової природи,
Якою гомонять вітри і зливи,
І річки швидкоплинні чисті води,
Й смарагдові ліси, й безмежні ниви,
Й метелики, що крутять хороводи,
Й старі горіхи, яблуні та сливи.

Маленька квітка дивиться на мене,
Тріпочуть, як крильця́та, всі листочки
Й тоненьке стебельце її зелене,
Й пелюсточок дрібнесенькі рядочки.
Роздумує вона про сокровенне,
Душею розумію її, мовчки.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015