Іванка Сабадош – Кобзарю

Кобзарю

Ти прославляв державу рідну,
Степів красу, гаїв принади,
Вдову стару, сирітку бідну,
Плекав у серці слово правди.

Пером торкався небозводу,
Щоб дати пісні білі крила.
Любов безмежна до народу,
Немов криниця, не міліла.

Вчив мудро, мужньо українців
Самоповаги, сили духу,
Не зачинити ж у темниці
Ні вірш, ні мрію, ані думку.

Страждав, томився, рвав окови
Зла, фальші, владних забаганок,
А велич і могутність мови
Нащадкам передав у спадок.

 

24 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Пташеня

Пташеня

Золотом виблискують пір’їни,
У очах ясна небес блакить,
Прямо з серця голос України
Лагідною піснею звучить.

Пахне медом рідний край чудовий,
Поруч річка, чиста як алмаз,
Хмари, ніби острів загадковий.
Гладить вітер крила раз-у-раз.

Ніжні і м’які тополі шати,
Але ваблять ниви та лани,
Пишні малахітові Карпати,
Павутиння, квіти, бур’яни.

А гніздо нагадує церквину
Для розмови вранці із Творцем.
З нього добре видно Україну.
Тож спасибі Господу за це!

 

24 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Хусте наш

Хусте наш

Хусте наш заквітчаний
Білими нарцисами,
У вінку карпатському
Стрілами пронизаний.

Бився ти із турками,
Бився із татарами.
Сірі мури замкові
Оповиті чарами.

А на полі Красному
Рідний стяг гойдається,
Наша там історія,
Що не забувається.

Тиса нам наспівує
Пісню із пернатими,
Щоб були щасливими
Люди і багатими.

Хоч іще маленькі ми
І не все ще знаємо,
Але Хуст прославимо,
Як повиростаємо!

 

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015