Іванка Сабадош – Човен

Човен

Срібний човен вода колише,
То імлою пливе півмісяць,
А зірки, як лампади, світять
І у травах дрімає тиша.
Тільки вітер крилом незримим
Розганяє хмарки над гаєм
І просторами десь нічними
Весла, наче рибак, шукає.

 

31 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Хусте наш

Хусте наш

Хусте наш заквітчаний
Білими нарцисами,
У вінку карпатському
Стрілами пронизаний.

Бився ти із турками,
Бився із татарами.
Сірі мури замкові
Оповиті чарами.

А на полі Красному
Рідний стяг гойдається,
Наша там історія,
Що не забувається.

Тиса нам наспівує
Пісню із пернатими,
Щоб були щасливими
Люди і багатими.

Хоч іще маленькі ми
І не все ще знаємо,
Але Хуст прославимо,
Як повиростаємо!

 

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Я люблю літо

Я люблю літо

акровірш

Я_ радію полям квітучим,
Л_егкокрилим вітрам ласкавим,
Ю_ним зовсім пташкам співучим,
Б_ілкам русим, прудким і жвавим,
Л_абіринтам лісів дрімучих,
Ю_рбам навіть комах яскравих.

Л_ітні пахощі – ніби ліки,
І_деальна в чорниць засмага,
Т_рави ваблять, бурхливі ріки.
О_криляє мене наснага.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

 

Іванка Сабадош – Рідні гори мої, Карпати!


Рідні гори мої, Карпати!

Рідні гори мої, Карпати!
Я хочу міцно вас обняти,
В джерелі відшукати зірку,
Зрозуміти лісів говірку.

Рідні гори мої високі!
У дібровах знаходжу спокій,
У печерах – вітрів кларнети,
А на скелях – пісень сюжети.

Рідні гори мої казкові
У зеленім густім вінкові!
Мов на стрічці тонкій мережка,
Між деревами в’ється стежка.

Рідні гори мої, Карпати!
Вас любити навчила мати.
Бо гаї, полонини, схили –
Край із малечку серцю милий.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Маргаритка

Маргаритка

Маленька квітка в мене у долоньці,
Не зірвана, не зрізана, не вбита,
Жива, тендітна, ніжна, гарна конче –
Яскрава пурпурова маргаритка.
Я гладжу на бутоні краплю сонця,
З рослиною хочу поговорити.

Вчу мову загадкової природи,
Якою гомонять вітри і зливи,
І річки швидкоплинні чисті води,
Й смарагдові ліси, й безмежні ниви,
Й метелики, що крутять хороводи,
Й старі горіхи, яблуні та сливи.

Маленька квітка дивиться на мене,
Тріпочуть, як крильця́та, всі листочки
Й тоненьке стебельце її зелене,
Й пелюсточок дрібнесенькі рядочки.
Роздумує вона про сокровенне,
Душею розумію її, мовчки.

 

4 травня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Лелека

Лелека

Лелека – благородний птах.
Кружляє гордо в небесах,
Весну приносить на крилі
Завжди до рідної землі.

В’є гнізда високо свої,
Щоб добре бачити гаї
І не боїться від грози,
Всі знає вітру голоси.
Дбайливо пестить малюків,
І вчить пташиних ніжних слів,
Передає знання в серця
Пернатим діткам без кінця.

Лелека – благородний птах.
Кружляє гордо в небесах,
Пухнасті хмари він пасе,
Вітчизну ж любить над усе.

 

16 квітня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Небо

Небо

акровірш

Н_ескінчена безмежна стеля,
Е_лектричні на ній лампади,
Б_родить вітер у хмарах-скелях,
О_глядають птахи левади.

 

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Кошенятко

Кошенятко

Кошенятко біле і пухнасте,
Мов клубок із нитками м’якими.
Зі стільця боїться трохи впасти,
Дивиться очима крижаними.
Плаче тихо з братиком маленьким,
Кличе крізь відчинене віконце
Вітерець із крилами гладкими,
Й навіть із небес безмовне сонце.
Та приходить раптом господиня,
Має серце щире, небайдуже.
Ось її корзина темно-синя.
В ній малечі буде добре дуже.

 

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Коза

Коза

Танцювала коза
Серед поля,
Загравала із нею
Тополя,
Шепотів їй про гори
Вітрисько,
Дивувався лиш тільки
Зайчисько.

Танцювала коза,
Тупцювала,
Квітів плечі тендітні
Топтала,
І стогнала зелена
Травичка,
І здригалась нервово
Криничка.

Танцювала коза,
Ніби панна,
Їй здавалося, що
Бездоганно,
Та насправді незграбно,
Невміло.
Зайчик правду сказав
Козі сміло.

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015

Іванка Сабадош – Синє

Синє

Синій кінь у синім полі.
Хто не любить жить на волі?
Сині трави, сині квіти
Тріпотять у синім світі.

Синє сонце в небі синім,
Кучеряві хмари – сині,
І дрібненький дощ синіє,
Омиває сині мрії.

Синій кінь у синім морі,
Сині хвилі тчуть узори.
Синіх барв я не шкодую,
Синім землю всю фарбую.

 

28 березня 2015

© Copyright Ivanna Sabadosh 2015