Соняшник
Ти до сонця тягнеш личко
І зелені рукавички.
Вітерець на абажурі
Налаштовує бандури.
Вранці бавишся росою –
Неба чистою сльозою.
Гарні щирі карі очі
Бджілка лагідно лоскоче.
Чуб яскраво-жовтуватий
Ні із чим не порівняти.
Дужі плечі, стан високий
Прикрашають лан широкий.
Ти, як варта край стежини,
Символ неньки-України.
Залишити коментар