Що ж, хай ми бандерівці,
Знаємось на етиці.
Величезні хати в нас
І автівки – просто клас!
Гроші заробляємо,
У майно вкладаємо,
Всім нам економії
Тонкощі знайомії.
Ми міста будуємо,
Зовсім не бідуємо,
Не п’ємо, не куримо
І людей не дуримо.
Ну а ви, москалики,
Брехуни й бухатирики,
Газ лиш тільки маєте,
Нам, невинним, лаєте,
У братів стріляєте,
Землю розкрадаєте.
В різнім війську служимо.
З вами більш не дружимо!
1 листопада 2014
Рибку золотеньку дівчинка спіймала,
Від хижачки-щуки мужньо врятувала.
І забрала жити подружку до хати,
Почала про неї, як велика дбати.
Оселилась рибка в трилітровій банці,
Дівчинка кормила її хлібом вранці.
Наливала в «хату» чисту свіжу воду
І несла гуляти мовчки на природу.
Та одного разу рибка обізвалась:
-Ти мені створити свято намагалась,
А тепер послухай, затамуй дихання,
Виконати можу будь-яке бажання.
Загадай, що хочеш. Люба, жду указу,
Та як все здійсниться, я помру одразу.
Заволало гучно злякане дівчатко,
Мало серце добре, наче янголятко:
-Що ти кажеш?! Зовсім… не хочу нічого,
Будь зі мною поруч, біля ліжка мого.
Просто плавай тихо у воді, будь ласка,
Бо життя, рідненька, це – найбільше щастя!
Зрозуміла рибка прямоту дитячу,
Подруги людської простодушну вдачу.
Усміхнулась ніжно, підстрибнула вправно
І хвостом блискучим помахала плавно.
-Що ж, із цього часу, як і ти хотіла,
Будем нерозлучні, – враз прошепотіла…
Рибка золотенька щодоби, щоднини
Дівчинці сюрпризи клала до корзини.
І зажили довго приятельки щирі
В злагоді, достатку, радості та мирі.
15 липня 2014
*Малюнок Іванки Сабадош “Рибка”, полотно, акрилові фарби
Бідна наша Україно!
Опускаюсь на коліно
І молюся щиро Богу
За добро та перемогу.
Не дружи із ворогами,
Що руйнують наші храми.
Знаю, дуже ти страждаєш,
Гірко сльози проливаєш.
Не дамо тебе образить,
Смерть хай недруга уразить!
Всіх озброїмо солдатів,
Поскликаєм депутатів.
З окупантами чужими
Обійдемся без війни ми.
Наша люба Батьківщино,
Всіх збери нас воєдино!
Забуяй мільйоном квітів,
Будь найкращою у світі!
13 травня 2014
Чиста, ніжна, веселкова
Солов’їна наша мова.
Мова думки, мова мрії,
Мова трав і вітровіїв,
Хмари шепоту з дощами,
Слова батька, пісні мами,
Мова діда, мова внуків,
Молитовних чистих звуків,
Мова книги і розмови…
Скільки ж барв у нашій мові!
12 травня 2014
В мене мама – журналіст,
В неї є до слова хист,
Пише швидко та багато,
Йде на працю, як на свято.
Дуже любить рідний край,
Кострубатий водограй
І співати, й віршувати,
Фрази сіять, рими жати.
Неньки перший друг – блокнот,
В ньому записів п’ятсот.
Та щоб їх перечитати,
Треба добре мову знати.
12 травня 2014
Для Миколи Ведмедері
Танцює на маках,
Співає в польоті.
Маленька комаха
Щодня у роботі –
Панна Бджілка!
Голівка пухнаста,
Багата уява,
Одежа смугаста
У неї, яскрава,
Наче зірка!
Радіє струмочку
І зелені м’ятній,
Живе у садочку,
У хаті ошатній –
Панна Бджілка.
В корзину складає
Нектар ароматний,
До неї гукає
Вітрисько огрядний –
Дуже дзвінко!
Жуки – її друзі,
Метелики літні.
Найкраща у лузі,
Найліпша у світі
Панна Бджілка!
На кухні казковій
У неї в пакунках
Напої медові.
Вона же чаклунка,
Чародійка!
10 травня 2014
Вітер, вітер, вітерець
І пустун, і молодець!
То кричить, то тихо дише,
Вишні гілочку колише,
Білу пташку паперову
У руці несе в діброву.
Вітер, вітер, вітерець
І безумець, і мудрець!
То веселий, то сердитий,
Він – дивак талановитий.
Знає всі принади волі,
Бо живе на видноколі.
Вітер, вітер, вітерець,
Як пастух для хмар-овець!
Квіти гладить бородою,
Умивається росою.
А до мене крізь віконце
Ходить в гості, як і сонце.
4 травня 2014
Великдень – це свято цілої планети,
Про нього складають поеми поети.
Встаю серед ночі, у храм поспішаю,
Всміхаються зорі святі з небокраю.
Довкола так людно й молитва лунає,
І морщиться свічка, і тихо палає.
Ось, писанка власна, в долоні тримаю,
Священик освячує кошики скраю.
В душі відчуття благодаті та раю.
Воскрес Божий Син! Я Христа величаю!
7 квітня 2014
Малюнок Іванки Сабадош “Великдень”, пластилінова аплікація
Ліс – неначе дивний храм,
Там кобила із лошам
Усміхаються весні,
Вітру слухають пісні.
Вся природа ожива,
Пахне свіжістю трава.
Тільки місяць у журбі
Гладить бруньку на вербі.
Довгий мокрий язичок
Висуває потічок.
Ну а коні між зірок
Виглядають ластівок.
18 березня 2014
Пластилінова аплікація “Коники”
У меня есть три игрушки,
Будто пышные пампушки.
С ними весело играть
И резвиться, и плясать.
Кот, собака и медведь
Любят мультики смотреть.
Их порой рисую я,
Все они – мои друзья.
6 января 2014
© 2024 Іванка Сабадош. Мій світ